Екс-посол Аргентини в Україні надіслала вітальну адресу митрополиту Харківському і Богодухівському Онуфрію
01 декабря 2025 г.
1 грудня виповнюється 55 років від дня призначення вікопомного владики Никодима (Руснака; 1921-2011) правлячим архієреєм Харківської єпархії (1970-1983; 1989-2011). Ювілейний 2025-й рік, що минає, був відзначений відкриттям в серпні-місяці фотовиставки "Аргентина поглядом владики Никодима", яке відбулося за благословенням митрополита Харківського і Богодухівського Онуфрія. Цей захід зібрав чисельних представників духовенства єпархії, наукових, суспільних та ділових кіл нашого міста і України. Загальновідомо, що служінню на Слобожанщині передували роки апостольської місії владики Никодима на Аргентинській і Південноамериканській кафедрі (1964-1970), і, таким чином, ця фотовиставка передувала відзначенню 55-ї річниці вступу приснопам'ятного архіпастиря до святительського служіння на Харківській землі.
На ім'я правлячого архієрея Харківської єпархії надійшло відеопослання від сеньори Ольги Ліли Ролдан Васкес де Муан --- Генерального секретаря та Директорки Комітету з євразійських справ Аргентинської ради з міжнародних відносин (CARI), розташованої в Буенос-Айресі. Пані де Муан має юридичну освіту, а також диплом з англійської мови Тукуманського університету, є професоркою Національного університету Буенос-Айресу та магістром права Європейської спільноти Мадридського державного університету Комплутенсе -- найбільшого навчального закладу Іспанії. Протягом років роботи в Міністерстві закордонних справ Аргентини сеньора де Муан займала посади заступника міністра у справах країн Латинської Америки, генеральної директорки з зовнішньої політики, на керівних посадах брала участь в діяльності організації "Меrcosur" (економічний союз держав у Південній Америці). Її дипломатична діяльність проходила в Мексиці, Іспанії та Бразилії.
3 2007 по 2015 роки Ольга Ліла Ролдан Васкес де Муан жила і працювала в Києві у ранзі надзвичайного і повноважного посла Аргентини в Україні.
19 травня 2009 року сеньора де Муан відвідала наше місто, і в Архієрейській резиденції на території Покровського монастиря митрополит Никодим на честь високої гості дав прийом (докладніше про це можна прочитати за посиланням: https://www.eparchia.kharkov.ua/readnews/36
Через 14 років шановна пані де Муан надіслала відеопослання Високопреосвященнішому митрополиту Онуфрію, в якому поділилася спогадами про зустріч з владикою Никодимом та висловила свою повагу його наступнику і духовному вихованцю:
"Для мене велика честь бути запрошеною взяти участь у цьому вшануванні пам'яті людини, яка відіграла важливу роль для віри та миру в Україні. Високопреосвященний Митрополит Никодим був прикладом глибокої близькості до свого народу, а також відкритості до інших країн, зокрема до моєї Батьківщини: Аргентини. Саме тому мені особливо зворушливо надіслати це послання з Аргентини -- країни, яку він відвідував і добре знав.
Сьогодні в Аргентині проживає велика українська громада, за нашими оцінками, близько 500000 українців та людей українського походження, які постійно зміцнюють зв'язки дружби з аргентинським народом. У цей складний час, як безпорадні свідки жорстокої війни, що спустошує Україну та її народ, не лише аргентинці з українським корінням поділяють біль України, а й усі аргентинці загалом, які стоять на боці справедливості та цінностей незалежності, демократії та територіальної цілісності, які український народ захищає ціною великих жертв.
Окрім цих принципів, українців та аргентинців об'єднують також цінності родини та дружби. Нам легко розуміти одне одного і ділити як радощі, так і смутки. Відстань і мова не є непереборними бар'єрами, коли є добра воля, взаєморозуміння та солідарність між народами.
Я з щирою теплотою згадую мою зустріч з Владикою Никодимом під час мого візиту до його єпархії у 2009 році, і нашу довгу щиру розмову. І отримали від нього таке тепле ставлення. Ми говорили про Аргентину, про Україну у ті часи, коли війна ще не здавалася можливою -- і про дружбу між нашими народами.
На прощання він подарував мені ікону, цю ікону, яку я бережу з любов'ю та повагою на його пам'ять. Я щиро сподіваюся, що його приклад і надалі буде джерелом натхнення для молоді Харкова і всієї України у мирному майбутньому, яке, вірю, настане вже незабаром.
