30 червня 2026 року в Харкові відбулося урочисте відкриття пам’ятного знака на честь Генріха Ованесовича Алтуняна (1933–2005) — видатного правозахисника, дисидента, політичного в’язня комуністичного режиму, який провів понад дев’ять років у радянських концтаборах, народного депутата України.
У 1970 році Г. О. Алтунян став учасником правозахисного об’єднання «Ініціативна група із захисту прав людини в СРСР». Його життя, яке стало символом боротьби за свободу, людську гідність, права людини та демократичні цінності, з 1944 року було нерозривно пов’язане з Харковом. Генріх Алтунян був одним із засновників Спілки вірмен України, людиною, яка зробила вагомий внесок у становлення громадянського суспільства та розвиток демократії.
Зазначимо, що вірменська громада почала формуватися на Харківщині ще у XVII столітті. Уже на початку ХХ століття харківські вірмени відігравали значну роль у суспільному й економічному житті міста: видавалася газета вірменською мовою «Кармір Югір», діяли вірменська школа, дитячий садок, клуб і драматична трупа. Після геноциду вірмен 1915 року харківська громада поповнилася біженцями із Західної Вірменії, а на початку ХХІ століття чисельність вірменської громади Харкова становила близько 12 тисяч осіб.
Важливе місце в житті громади посідало духовне життя. Перший вірменський священник з’явився в Харкові 1870 року, а на початку ХХ століття молитовний будинок Вірменської Апостольської Церкви знаходився на вулиці Дмитрівській, згодом — в Інструментальному провулку. Храм святого Георгія (Сурб Геворг), збудований 1925 року на вулиці Чернишевського, у роки Другої світової війни був зруйнований, а духовенство у 1930-х роках зазнало репресій.
Новий храм з’явився в Харкові лише у 2004 році. Храм Святого Воскресіння (Сурб Арутюн), збудований за проєктом головного архітектора міста Павла Чечельницького на вулиці Шевченка, був освячений 24 серпня — у День Незалежності України — Його Святістю Верховним Патріархом і Католікосом Усіх Вірмен Гарегіном II, Першоієрархом Вірменської Апостольської Церкви. Генріх Ованесович Алтунян брав найактивнішу участь у будівництві храму і, за свідченнями численних земляків, завжди наголошував: «Насамперед піклуйтеся про церкву». Його улюбленим побажанням було: «Пусть всё у вас будет хорошо». Саме ці слова викарбувані на надгробному пам’ятнику видатного харків’янина на Другому міському кладовищі.
У 2020 році ім’я Г. О. Алтуняна було присвоєно одній із вулиць Щербанівської територіальної громади поблизу Полтави як данину шани українському правозахисникові вірменського походження. У квітні 2024 року рішенням Харківської міської ради на його честь було перейменовано одну з вулиць на Павловому Полі. Саме на вулиці Алтуняна, біля будинку № 48 на вулиці Дерев’янка, де проживав Генріх Ованесович, у день його пам’яті було відкрито бюст легендарного правозахисника (автори — скульптори Олександр Рідний та Ганна Іванова).
Ініціаторами створення пам’ятника стали громадська організація «Вірменська національна громада» та її голова Самвел Хандамирян, почесний громадянин міста Харкова, голова правління громадської організації «Харківський клуб “Генерал”» Валентин Голік, власник готельно-ресторанного комплексу «Urartu» Павло Акопян, а також багато людей доброї волі.
В урочистій церемонії взяли участь народний депутат України, голова депутатської групи з міжпарламентських зв’язків із Республікою Вірменія Дмитро Микиша, голова Ради національних спільнот України Ашот Аванесян, консул Республіки Вірменія в Україні Тігран Саргсян, Харківський міський голова (1998–2002) Михайло Пилипчук, директор Департаменту у справах ветеранів Харківської міської ради Микита Стерін, почесний консул Республіки Вірменія у Харкові Армен Асланян, депутат Харківської обласної ради Армен Бакманян, а також члени харківської вірменської громади, друзі Генріха Алтуняна, представники громадськості, ділових кіл і наукової спільноти.
Церемонію очолив Глава Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви єпископ Маркос Оганесян. Українською та вірменською мовами владика Маркос закликав присутніх до молитви «Отче наш», поєднавши її зі спільною молитвою за упокій безсмертної душі Генріха Алтуняна. Архіпастиря супроводжував настоятель харківського храму Сурб Арутюн священник Тер Вардан Адамян.
За благословенням митрополита Харківського і Богодухівського Онуфрія та на запрошення Організаційного комітету участь у заході, присвяченому вшануванню пам’яті Г. О. Алтуняна, взяв завідувач Церковно-історичного музею Харківської єпархії протодиякон Максим Талалай. Від імені Його Високопреосвященства митрополита Онуфрія під час урочистого обіду було висловлено теплі побажання всім присутнім, а також із вдячністю згадано духовне спілкування і християнську братню дружбу митрополита Харківського і Богодухівського Никодима (Руснака; 1921–2011) з видатними ієрархами Вірменської Апостольської Церкви — архієпископом Бабкеном Абадяном (1918–1978), Предстоятелем єпархії Південної Америки, та архієпископом Григорісом Буніатяном (1946–2015), Главою Української єпархії. Їхнє життя і церковне служіння, присвячені Богові та людям, так само, як життя і діяльність Генріха Алтуняна, були спрямовані на примноження у світі «милосердя, миру і любові» (Іуд. 1:2) та зміцнення дружби українського й вірменського народів.
